На місці, де розташоване село Новоолександрівка, була заболочена місцевість, поросла високою травою та очеретом. Навколо звивалась річка Сура, наповнюючи озера під час весняних паводків. Земля на берегах Сури була родючою і тому приваблювала людей з близьких сіл. Тут з’явились перші поселенці. На місці так званих “Хорсунів, поселялись в бідних землянках люди, прибулі з села Волоського. Прізвища деяких можна назвати це – Сміяни, Бразинські, Хорсуни та інші.
Спочатку село носило назву “Волоські хутори” ( бо перші поселенці були волохи), а згодом, коли село поповнилось новими мешканцями, його назвали “Новонаселене”. А згодом, на честь царя Олександра, село назвали Новоолександрівкою.
За річкою Мокра Сура, з’явилось теж нове поселення “Лоцманські хутори”. Першими тут поселились прибулі з Лоц-Кам’янки – Візири, Летюки, Гарячі. В кожній сім’ї батько і син служили в лоцманах, а їх жінки в основному займались сільським господарством. Працювали лоцмани посезонно: від весни до осені. Зарплатня була низькою.
Пізніше “Лоцманські хутори” стали називати “Сурські хутори”. В 1893 році була збудована церква , яку відкрили на Покрову і з тих пір пішла нова назва “Сурсько-Покровське”.
Неподалік від Волоських хуторів, біля річки Мокра Сура в 12 верстах від уїзного міста знаходилось кріпосне село Лапино - це були землі пана Лапи. Багато ще земель було у його володінні , тому жив він в більшості в своєму маєтку на Полтавщині, а тут залишав свого управителя і охоронців. Згодом село назвали Селецьке.
В селі Новоолександрівка жив купець Гончар, який побудував перший цегельний будинок, де знаходилась його крамниця.
В 1905 році в селі Солоне була організована рада по підготовці до повстання. Представниками до ради від Сурсько-Покровського були Комишан Трохим і Козар Гурій.
В 1917 році в Новоолександрівці з’являється “Союз молоді”. До нього ввійшли: Андрій Кушин, Йосип Урсал, Демид Петренко та брати Іларіон і Ілько Шавлаки. Керував групою Демид Петренко.
В роки громадянської війни багато чоловіків пішли в партизани. В 1918 році село постійно грабували махновці. Почалися епідемії. Страшний тиф “косив“ людей. Багато людей померло.
В 20-х роках на території села було організоване товариство по обробці землі (ТОЗ), а в 1929 році – колгоспи: “ Пролетар”, “ Україна”, “Виробник”, “Червона нива”, та ім. Шевченко.
Першим головою Новоолександрівської сільської ради був Ікол Омелян Максимович. Першим головою колгоспу “Пролетар” - Демидов Антон Харитонович. Секретарем комсомольської організації, яка налічувала 14 чоловік, став молодий вчитель Михайло Бойко.
У роки Великої Вітчизняної війни на захист Батьківщини було призвано біля 800 чоловік мешканців села Новоолександрівка, з них 223 не повернулися до дому. Під час війни з села було вивезено в Німеччину 256 чоловік.
Серед учасників війни біля 450 були нагороджені орденами та медалями, з них кавалер двох орденів Слави Візір Микола Костянтинович , учасник Параду Перемоги у Москві - Прасула Яків Іванович.
Село Новоолександрівка було окуповане фашистами з 17 серпня 1941 року до 25 жовтня 1943 року.
У 60-х роках в селі Новоолександрівка, після поховання останків чотирьох загиблих воїнів, був встановлений пам’ятник воїнам загиблим в роки Великої Вітчизняної війни.
На честь старшого лейтенанта Василя Берези , останки якого були знайдені на території села, названа вулиця.
У 1953 році всі колгоспи були об’єднані в єдиний колгосп імені ВКП(б), а села: Селецьке, Новоолександрівка та Сурсько-Покровське стали єдиним селом – Новоолександрівка. В 1960 році колгосп був перейменований в радгосп імені КПРС.
У 1953 році була утворена і Новоолександрівська сільська рада до складу якої ввійшли населені пункти: с.Дороге, с.Новоолександрівка, с.Братське, с.Кам’янка, с.Дніпрове, с.Старі Кодаки , селище Дослідне.
Новоолександрівська сільська об'єднана територіальна громада Дніпровського району Дніпропетровської області утворена шляхом добровільного об’єднання територіальних громад сіл Новоолександрівка, Дороге, Братське, Дніпрове, Старі Кодаки, Кам’янка, Чувилине, Антонівка, Волоське, Ракшівка, Червоний садок, Майорка, селища Південне, селища Дослідне відповідно до Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», ст. 19, п. 48 ст. 26 "Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Дніпропетровської обласної ради «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 14 серпня 2015 року № 673-33/VI, з метою реалізації системи та гарантій місцевого самоврядування, врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних особливостей здійснення розвитку територіальної громади, для забезпечення порядку діяльності територіальної громади, її органів та посадових осіб, гарантії прав жителів села, селища, які входять до складу об’єднаної територіальної громади.
Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади є село Новоолександрівка, в якому розміщені її органи місцевого самоврядування.
Територіальна громада має єдиний представницький орган – Новоолександрівську сільську раду.
Перші вибори депутатів Новоолександрівської сільської ради відбулися 25 жовтня 2015 року.